- Українська назва: Церкоспороз
- Російська назва: Церкоспороз
- Латинська назва:
- Збудник: Cercospora beticola Sacc
- Пік активності:
Церкоспороз проявляється головним чином на старих периферійних листках, черешках, а також стеблах висадок.
На розвинених листках з'являються округлі світло-бурі плями 2-3 мм у діаметрі з червоно-бурою облямівкою. На старих листках плями більші, а облямівка невиразна й розпливчаста.
На буряках першого року церкоспороз спостерігається починаючи з кінця червня, і інтенсивно розвивається впродовж подальшого періоду його вегетації. Однак в останні роки спостерігається і більш рання поява церкоспороза. В цьому випадку на уражених листкових пластинках спочатку формуються одиничні некротичні округлі плями діаметром 2-4 мм, з центром попелястого забарвлення і червоно-бурою каймою по краям.
В результаті хвороби уражуються листки, черешки, стебла висадок.
У вологу погоду церкоспороз спричинює на поверхні плям , з обох сторін формування ділянок спороношення патогенну у вигляді слабкого сіруватого нальоту.
За сухої погоди уражена тканина випадає і листки стають дірчавими. На черешках плями більш витягнутої форми. В міру прогресування хвороби кількість відмерлих ділянок збільшується, некротичні плями зливаються і вкривають всю поверхню уражених листків.
В кінцевому випадку внаслідок відмирання тканин, листкові пластинки всихають, стають темно-коричневими, скручуються донизу, бадилля лягає на поверхню ґрунту, міжряддя розмикаються. За ураження насінників, крім листків і черешків, інфікуються стебла і навколоплідники насіння.
Передчасне відмирання уражених листків веде до формування рослиною нових, на що тратиться більша кількість поживних речовин, необхідних для формування кореневої системи.
Економічний ефект
Важливо знати
Умови навколишнього середовища, сприятливі для розвитку
Церкоспороз розповсюджений в районах з теплим і вологим кліматом.
Інкубаційний період хвороби залежить від температури. Влітку він триває 1-2, а восени — 4-5 тижнів.
Хвороба особливо проявляється в роки, коли в літній час тривалі періоди вологої погоди чергуються з короткими посушливими. У вологу погоду гриб формує рясне спороношення. В жару у рослин знижується тургор і вони стають менш стійкими до зараження патогеном. Відносна середньодобова вологість повітря вище 70 % і середньодобова температура вище 15 С – фактори, сприятливі для розвитку хвороби.
У природних умовах осінньо-зимового періоду на уражених рештках під глибоким шаром ґрунту збудник хвороби гине. Життєздатність він частково зберігає тільки у частинах рослин, що залишаються на поверхні або у верхньому шарі (до 10 см) грунту. Відновлення захворювання можливе навіть при незначному зберіганні збудника.
Хвороба посилюється за збільшення концентрації посівів буряків і порушення чергування культур в сівозміні. Загущенні посіви уражуються сильніше.
Профілактика
В попередженні розвитку хвороби немалу роль відіграє дотримання сівозміни. Нормальному розвитку рослин і підвищенню їх стійкості до хвороби сприяє ретельний передпосівний обробіток ґрунту, внесення збалансованих доз органічних (під попередник за 2-3 роки до вирощування буряків) і мінеральних добрив.
Сівозміни
Повернення рослини на колишнє місце не раніше, ніж через 3-4 роки.
Агротехнічні
Агротехнічні прийоми – це основний засіб боротьби з церкоспорозом.
Церкоспороз викликає незавершений гриб Cercospora beticola Sacc родини Dematiaeeae, порядку Hyphomycetales. Його грибниця розмішується міжклітинно в уражених тканинах. На поверхні уражень з обох боків плям гриб утворює світло-коричневі, колінчасто-зігнутої форми конідіеносці, які розміщуються спочатку поодиноко, а згодом пучками. їх розмір 30-135 х 4-5 мкм. На кінцях конідієносців формуються безбарвні, зворотно-булавоподібні або майже голкоподібні конідії, 30-36 х 3-5 мкм, з 3-5 і більше перетинками, таким чином гриб поширюється під час вегетації рослин.
Зимує гриб на відмерлих листках і черешках, насінні — у вигляді потовщених темнозабарвлених гіф і конідіеносців, які навесні утворюють нове конідіальне спороношення і є первинним джерелом інфекції.