Капустяна міль

Капустяна міль - один з найнебезпечніших шкідників капустяних культур.

Виліт ме­те­ликів капустяної молі дру­гої ге­не­рації спо­с­теріга­ють наприкінці черв­ня — липні. По­чи­на­ю­чи із серп­ня з’яв­ляється гусінь капустяної молі тре­тьої  та чет­вер­тої ге­не­рацій.

Відро­д­же­на гусінь капустяної молі про­ни­кає у м’я­коть листків і про­гри­зає зви­висті хо­ди-міни за­вдовжки до 6 мм. Че­рез два-три дні (після пер­шо­го ли­нян­ня) во­на ви­хо­дить на­зовні і жи­вить­ся відкри­то зни­зу листків, ви­г­ри­за­ю­чи м’якоть і за­ли­ша­ю­чи не­зай­ма­ною ли­ше тон­ку шкірку. Пізніше продіряв­лює її наскрізь не­ве­ли­ки­ми, пе­ре­важ­но круг­ли­ми, от­во­ра­ми, а та­кож об­гри­зає стул­ки струч­ка та виїдає не­дозріле м’яке насіння. По­шкоджен­ня, за­вдані цим шкідни­ком, спе­цифічні — схожі на «вікон­ця»

Види, які пошкоджуються – пошкоджує капусту, редиску, редьку, ріпу, ріпак, турнепс, гірчицю, брукву, хрін та інші рослини родини Капустяних.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці спочатку вгризаються в паренхіму листків і роблять в них короткі ходи (міни). Через 3-4 доби гусениці залишають міни і розміщуються переважно з нижнього боку листа, утворюючи тонкі павутинні гнізда, в яких відбувається перше линяння. Надалі гусениці вигризають невеликі ділянки листової тканини, не зачіпаючи верхню кутикулу. Такі пошкодження мають вигляд «віконець».

Найбільше гусениці пошкоджують капусту у фазі утворення сердечка, що перешкоджає утворенню головок.

Кількість поколінь – на півночі України має 2-3 генерації, на півдні – 4-5.

Зимуюча стадія – лялечка (на півдні – частково метелик) на бур’янах та рослинних рештках.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. 

• Знищення рослинних решток, на яких зимує капустяна міль.
• Глибока зяблева оранка.
• Боротьба з бур’янами з родини капустяних.
• Збір і знищення решток капусти та інших капустяних культур, де зимує шкідник.
• Глибока зяблева оранка.
• Знищення бур'янів, на яких розвиваються гусениці першого покоління.

Ефективним є використання бактеріальних препаратів (лепідоцид, дендробацилін, бітоксибацилін, діпел, бактоспеїн). Порогові рівні чисельності у фазі листкової розетки капусти становлять 3-6 гусениць на одну рослину при заселенні 15-20% рослин. У фазі формування головки — 2-4 гусениці на рослину при заселенні 15-25% рослин і 3-5 гусениць на рослину при заселенні 15-25% рослин у фазі щільної головки.

2. Хімічні і біологічні. При заселенні 10% рослин і чисельності, яка перевищує 4-5 гусениць на одну рослину, доцільно проводити обприскування біопрепаратами або інсектицидами.

3. Ентомофаги. Відомо понад 40 видів ентомофагів молі. B окремі роки вони спроможні знищити до 90% гусениць та лялечок шкідника. Основними видами є нітобія Nitobia fenestralis Holmgr, Nitobia armillata B.), діадромус (Diadromus subtilicornis Gran., Diadromus ustulatus Holmgr), апантелес Apanteles futliginosus Wesm., Apanteles vestalis Hal.). B яйцях паразитують види роду трихофама (Trichogramma). Гусениці та лялечки уражуються грибними хворобами із роду ентомофтора (Entomofora). Епізоотії, викликані ними, з'являються після тривалих дощів. Дуже поширені мускардинні збудники хвороби, що викликають білу, рожеву, зелену та червону мускардини.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється в Україні повсюдно. Зона високої шкодочинності охоплює Лісостепові й Степові області.

Імаго. Метелик має розмах крил 12-17 мм, передні крила вузькі, сіро-коричневі, по задньому краю проходить біла або жовтувата смуга, яка при складанні крил утворює малюнок у вигляді ромба; задні крила сріблясто-сірі з довгою бахромою; вусики 35-37 членикові, у стані спокою витягнуті вперед.

Яйце розміром 0,4-0,5 мм, овальне, дещо сплющене, блідо-зелене.

Личинка. Гусениця довжиною 8-11 мм, зелена, з невеликими чорними плямами й рідкими чорними щетинками, тіло її дещо веретеноподібне.

Лялечка розміром 6-9 мм, блідо-зелена, пізніше темніє. Кокон розміром 8 мм, веретеноподібний, сріблясто-білий.

Виліт імаго відбувається у квітні – на початку травня. Виходять метелики з цілком розвиненими статевими органами й відразу починають спаровуватися. Самка відкладає яйця, по одному або невеликими групами (2-4), на нижній бік листків або черешки. Плодючість – 70-165 яєць. Гусениці вилуплюються через 3-7 діб.

Гусениці дуже рухливі; потурбовані, вони швидко звиваються і падають з листка, звисаючи на павутинці.

Нижній температурний поріг розвитку яєць становить +8°С, гусениць – +5,4°С, лялечок – +9°С. Сума ефективних температур для повного циклу розвитку одного покоління дорівнює 380-416°С.

Гусениці розвиваються 9-15 діб і заляльковуються в білому напівпрозорому павутинному коконі. Через 7-14 діб виходять метелики другого покоління. Метелики капустяної молі живуть у середньому 17-30 діб. Літають у сутінках, живляться на квітках капустяних рослин.

Покоління капустяної молі нечітко розмежовані, тому шкідник трапляється на рослинах у різних стадіях розвитку одночасно. Повний цикл розвитку капустяної молі триває 25-35 діб. На капусті найнебезпечнішими є пошкодження у фазі утворення кільця («сердечка»).