Колорадський жук

Види, які пошкоджуються – пошкоджує картоплю, томати, баклажани, перець та інші Пасльонові.

Шкодочинна стадія – імаго, личинка.

Тип пошкодження – грубе об’їдання листя.

Кількість поколінь – 2-3.

Зимуюча стадія –  імаго в ґрунті, найчастіше на глибині 10-30 см.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Після збирання картоплі чи переорювання – культивація ґрунту з вибиранням бульб, що залишилися, для запобігання появі самосіву, що є резервацією колорадського жука; внесення добрив і підживлення, своєчасні розпушування, підгортання і прополювання для підвищення стійкості картоплі; скошування бадилля перед збиранням.

2. Біологічні. Проти личинок ефективні біопрепарати. Також шкідником харчуються  цесарки і молодняк сріблястого фазана.

3. Механічні. На невеликих площах рекомендують збір жуків і личинок вручну з подальшим знищенням.

4. Хімічні. При заселенні личинками і жуками 10% рослин посіви обприскують один-два рази інсектицидами.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширений в Україні повсюдно.

Імаго. Жук жовтого або червоно-жовтого кольору, рідше жовто-бурого. Надкрила світліші, з десятьма чорними смужками. На голові і передньоспинці – темні плями. Тіло коротко-овальне, опукле, блискуче. Довжина тіла – 8-12 мм, ширина – 6-7 мм. Вусики дванадцятичленикові, поступово товщають до вершини. Шість перших члеників вусики жовті, решта чорні. Лапки чорні, обладнані довгими чіпкими кігтиками.

Яйце червоно-жовтого кольору, блискуче, подовжено-овальне. Довжина – 0,8-1,4 мм.

Личинка молодшого віку темно-сіра, старшого – червоно-жовта (цегляна). Тіло м'ясисте, липке, червоподібне, зверху опукле, знизу плоске, в середній частині роздуте, присутні рідкісні щетинки. Довжина личинки останнього віку – до 16 мм. Голова, грудні і анальні щітки чорні. З боків черевця розташоване по два ряди чорних плям.

Лялечка на початку розвитку червонувата, згодом жовто-біла, за формою нагадує дорослу комаху. Довжина – до 10 мм, ширина – до 6 мм.

Саме раннє пробудження імаго відзначається при температурі повітря в денний час + 11,5°C і температурі ґрунту на глибині 10 см в межах +4…+6°C. Найбільш інтенсивно жуки залишають грунт при температурі повітря від +15°C і вище, а ґрунту – від +13…+14°C. Вихід жуків розтягується на місяць-півтора. У пошуках їжі перелітають на значні відстані.

Самки відкладають яйця на нижню сторону листкової пластинки. В купці налічується по 28-30, рідше до 70 штук яєць. Всього протягом літа самка продукує в середньому від 900 до 1600, іноді понад 2000 яєць. Ембріональний розвиток триває від 6 до 18 днів.

Личинка харчується на листках картоплі та інших пасльонових від 18 до 24 днів. Спочатку личинки гризуть м'якоть листка з нижньої сторони, а потім переповзають на верхню сторону. На цьому етапі листя об'їдаються майже повністю, залишаються тільки жилки. Знищивши листя однієї рослини, вони швидко переміщаються на іншу.

Закінчивши розвиток, личинка йде в грунт на глибину 8-10 см (іноді до 20) і заляльковується. Розвиток лялечки проходить за 12-21 день.

Молоді жуки першого літнього покоління з'являються в липні-червні залежно від кліматичних умов. Зимують жуки в ґрунті на глибині 10-30 см. Чим легше гранулометричний склад ґрунту, тим глибше зариваються жуки. За час зимівлі значна частина популяції гине. Чим глибше розташовані жуки, тим менше їх відмирає за зимовий період.