- Українська назва: Морквяна муха
- Російська назва: Морковная муха
- Латинська назва: Psila rosae F.
- Ряд: -
- Родина: -
- Пік активності: Червень
Фенологічний календар розвитку
морквяної мухи (кількість поколінь – 2)
|
Фаза розвитку |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
|
Лялечка Імаго Яйце Личинка Лялечка Імаго Яйце Личинка Лялечка |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 + |
0 + ● ─ |
0 + ● ─ 0 + |
+ ● ─ 0 + ● ─ |
─ 0 + ● ─ |
0 + ● ─ |
+ ● ─ |
─ 0 |
─ 0 |
─ 0 |
─ 0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Класифікація шкідника – ряд Двокрилі
родина Голотілки
Види, які пошкоджуються – небезпечний шкідник моркви, пастернаку, петрушки, селери. Зустрічається на коренях болиголова, кмину і кропу.
Шкодочинна стадія – личинка.
Тип пошкодження – личинки вбуравлюються в коренеплід і проточують у ньому звивисті ходи. Листя пошкоджених рослин набуває фіолетово-червоного відтінку і в міру загнивання коренеплоду жовтіє і засихає. Поточені личинками другого покоління коренеплоди моркви втрачають смакові якості й стають непридатними для вживання.
Кількість поколінь – 2.
Зимуюча стадія – лялечки в колисочках у поверхневому шарі ґрунту, а також в овочесховищах.
Умови, які сприяють розвитку шкідника – надає перевагу вологим, затіненим місцям.
Заходи захисту від шкідника:
1. Агротехнічні. Віддалення нових посівів моркви від минулорічних на 500-1000 метрів, що знижує можливість їх заселення морквяною мухою, яка слабко літає. Своєчасні проривання й прополювання моркви роблять їх менш привабливими для шкідника. Зяблева оранка поля після збирання врожаю.
2. Хімічні. При чисельності, що перевищує одне яйце мухи на 20 рослин, – застосування інсектицидів.
Морфологія і біологія розвитку шкідника.
Трапляється в Україні повсюдно, однак більш численна і шкодочинна в районах з підвищеною зволоженістю та на заході Лісостепу, Поліссі, передгір’ї Карпат.
Імаго розміром 4-5 мм, блискучо-чорна із зеленуватим полиском; голова округла, жовто-коричнева з чорною трикутною плямою на тім’ї; вусики й ноги жовті; крила широкі, прозорі, з зеленуватим відтінком.
Яйце розміром 0,6 мм, молочно-біле, овальне, з довгастими реберцями, звужене на задньому кінці у вигляді стебельця.
Личинка 6-7 мм завдовжки, блідо-жовта, блискуча, із загостреним переднім кінцем і округленим заднім.
Лялечка розміром до 5 мм, видовжено-овальна, бура.
Виліт мух після перезимівлі відбувається у травні при прогріванні ґрунту до +15…+17°С, що збігається з цвітінням яблуні та горобини. Мухи тримаються у затінених вологих місцях. Додатково живляться нектаром квіток зонтичних рослин.
Яйця самки відкладають увечері групами на ґрунт поблизу кормових рослин. Плодючість – 100-120 яєць. Відкладання яєць триває 20-25 діб. Через 5-10 діб відроджені личинки вбуравлюються в коренеплід і проточують у ньому звивисті ходи.
Живлення триває 20-25 діб, після чого личинки залишають коренеплід і заляльковуються в ґрунті у несправжньому коконі на глибині 4-10 см. Через 12-15 діб вилітають мухи другої генерації.
Розвиток личинок другого покоління розтягується до 40-50 діб. Личинки, що завершили живлення, заляльковуються в колисочках у поверхневому шарі ґрунту на глибині 4-10 см, де й залишаються до весни. Частина шкідника з урожаєм моркви потрапляє в овочесховища.