- Українська назва: Прихованохоботник стебловий капустяний
- Російська назва: Скрытнохоботник стеблевой капустный
- Латинська назва: Ceutorrhynchus quadridens Panz.
- Ряд: -
- Родина: -
- Пік активності: Травень
Фенологічний календар розвитку
прихованохоботника стеблового капустяного (кількість поколінь – 1)
|
Фаза розвитку |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
|
Імаго Яйце Личинка Лялечка Імаго |
+ |
+ |
+ |
+ ● ─ |
+ ● ─ |
+ ● ─ 0 |
─ 0 |
─ 0 |
0 + |
0 + |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ |
Класифікація шкідника – ряд Твердокрилі
родина Довгоносики
Види, які пошкоджуються – пошкоджує капусту, ріпу, редиску, редьку, брукву, ріпак, гірчицю та інші капустяні.
Шкодочинна стадія – личинка.
Тип пошкодження – личинки живляться всередині стебел, квіткових пагонів і черешків листків, ті часто обламуються, а рослина помітно відстає в рості та розвитку. В результаті погіршується якість насіння і знижується його урожай. При наявності в середньому 1-го жука на 4 рослини, втрати врожаю насіння складають до 5-10%.
Кількість поколінь – 1.
Зимуюча стадія – статевонезрілі жуки під рослинними рештками на узліссях, у лісосмугах, парках, садах.
Заходи захисту від шкідника:
1. Агротехнічні. Осіння глибока зяблева оранка. Відбір непошкодженої розсади. Знищення капустяних бур’янів. Для захисту від шкідника насінники розміщують на відстані від посівів хрестоцвітих культур попереднього року.
2. Хімічні. При заселенні 20 % рослин та за чисельності один і більше жуків на одну рослину рекомендується проведення обприскування інсектицидом. На насінниках обприскування найефективніше на початку бутонізації.
Морфологія і біологія розвитку шкідника.
Поширений в Україні повсюдно.
Імаго розміром 2,5-3,2 мм, сірувато-бурий, біля щитка біла чотирикутна пляма. Головотрубка тонка і довга, підгинається під груди і вкладається між тазиками передніх ніг. Вусики колінчасто-булавоподібні.
Яйце розміром 0,8 мм, прозоре, овальне.
Личинка розміром до 5 мм, жовтувато-біла, з коричневою головою, без ніг, дещо зігнута.
Лялечка довжиною 4 мм, вільна, жовтувата.
Жуки пробуджуються в першій половині квітня, коли температура верхнього шару ґрунту піднімається до +8…+ 9°С. Спочатку жуки додатково живляться на дикорослих, а пізніше на культурних (олійних, кормових і овочевих) капустяних рослинах у полі та на розсаді в парниках. Вони прогризають у черешках і товстих жилках епідерміс, а потім виїдають м’якуш у вигляді невеликих камер, навколо яких розростається тканина і утворюються здуття – «бородавки». Іноді прогризають отвори в листках і пошкоджують верхівки молодих стебел капустяної розсади та насінників.
На початку травня самки відкладають по 3-4 яйця в середню жилку листка, рідше в черешок і стебло. Плодючість – 40-60 яєць. Місця відкладання самками яєць здуваються і нагадують бородавки.
Личинки, які вилуплюються через 4-7 діб, прогризають хід у черешок листка, а потім переміщуються в середині стебла донизу, іноді до кореневої шийки. На великих листках розвиток личинки завершується у черешку, без переходу в стебло. Ходи личинок добре помітні у вигляді коричневих смужок, які просвічуються. В одному листку може розвиватися 15-20 личинок.
Розвиток личинок завершується за 20-30 діб, після чого вони зариваються у ґрунт, де заляльковуються в земляних колисках на глибині 2-3 см. Через 18-20 діб, у червні-липні виходять жуки, які після невеликого періоду живлення мігрують у місця зимівлі.