Листоїд в'язовий (лупер садовий)

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню, грушу, вишню, черешню, глід, шипшину, дуб, фундук, волоський горіх тощо.

Шкодочинна стадія – імаго.

Тип пошкодження – вигризають отвори неправильної овальної форми. У роки масового розмноження листоїд в'язовий пошкоджує і бруньки, і річні пагони, чим викликає їх відмирання. При спалахах масового розмноження завдають шкоди дорослим насадженням. У звичайні роки мають значення тільки в розплідниках і молодняках.

Кількість поколінь – 1-3 (у південних районах можливі три покоління, а в північних – одне).

Зимуюча стадія – імаго під опалим листям або в лісовій підстилці.

Заходи захисту від шкідника:

1. Агротехнічні. Закладка садів і розплідників на добре дренованих ділянках, періодичне розпушування ґрунту в пристовбурних кругах протягом усього вегетаційного періоду, своєчасний збір опалого листя дозволяють значно скоротити чисельність популяції шкідника в межах одного саду.

2. Механічні. 1). На присадибних ділянках раціонально проводити струшування жуків на попередньо розстелене щільне покриття (брезент, плівку) з подальшим ретельним збором і знищенням дорослих комах; 2). Навколо штамбів ранньою весною викладають ловчі пояси з соломи та інших матеріалів, попередньо оброблені різними інсектицидними препаратами.

3. Хімічні. Обприскування крон плодових дерев перед цвітінням і відразу після його закінчення.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Поширений в Україні у Лісостепу, Степу, зрідка на Поліссі.

Імаго. Жуки чорні, без металевого відтінку, блискучі, вусики жовті з темною верхівкою; тіло видовженоовальне, опукле довжиною 4-6 мм. Передньоспинка в півтора рази ширша від своєї довжини, із закругленими краями; надкрила ширші від передньоспинки, в задній частині слабкорозширені, дрібнокрапкові. Ноги повністю руді чи жовтуваті. У самок довжина вусиків дорівнює довжині тіла.

Яйце довгасто-овальної форми, жовтого або оранжевого кольору.

Личинка червоподібна, має три пари ніг, довгасте тіло, трохи розширене спереду і звужене ззаду. На тілі волосяні бородавки, з яких при дотику виділяється рідина з неприємним запахом.

Лялечка вільна, жовта, покрита щетинками.

У квітні-травні жуки виходять з місць зимівлі і приступають до харчування молодим листям. Період спарювання проходить майже відразу після виходу з зимівлі. Самка відкладає яйця купками, до 70 шт. в одній кладці на поверхню ґрунту і в підстилку.

Личинки розвиваються в ґрунті на коренях трав'янистих рослин. Лялечка розміщується в ґрунті на глибині 2-3 см. Молоде покоління жуків харчується листям до серпня, потім йде на зимівлю.