Листовійка розанова (золотиста)

Види, які пошкоджуються – пошкоджує яблуню, грушу, айву, вишню, черешню, абрикос, сливу, терен, волоський горіх, дуб, в’яз, берест, липу, березу, вербу, тополю, жимолость та інші листяні породи.

Шкодочинна стадія – личинка.

Тип пошкодження – гусениці першого і другого віків проникають у бруньки, скелетують молоде листя, виїдаючи в ньому круглі отвори, проникають у бутони і вигризають тичинки, маточки й пелюстки. Гусениці старших віків згортають листя в трубочки або клубки, пошкоджують також зав’язі й плоди, вигризаючи в м’якуші ямки неправильної форми, які іноді досягають насінної камери.

Кількість поколінь – 1.

Зимуюча стадія – яйця на корі стовбурів і гілок.

Заходи захисту від шкідника:

1. Механічні. Застосування світлопасток для приваблення метеликів.

2. Біологічні. Обприскування дерев біологічними пестицидами.

3. Хімічні. Своєчасне обприскування дерев інсектицидами. Економічний поріг шкідливості для яблуні визначається у двох фенофазах. До розпускання бруньок цей показник встановлюється за наявності 3-5 кладок яєць на дереві, до початку цвітіння – при пошкодженні 10-15% листя або наявності 0,5-3 гусениць на 1 метр погонний довжини гілки.

Морфологія і біологія розвитку шкідника.

Трапляється повсюдно, однак масові розмноження частіше спостерігаються у степовій зоні України.

Імаго. Самки з розмахом крил 18-22 мм, самці – 15-19 мм; передні крила вохряно-золотистого кольору з темнішими поперечними вузькими хвилястими смугами й кількома плямами; задні крила коричнево-сірі з рожевувато-жовтим відтінком біля основи.

Яйце розміром 1,2 мм, овальне, приплюснуте, сіро-зеленого кольору; кладка – від 10 до 150 яєць, у вигляді плоских щитків до 10 мм у поперечнику, спочатку брудно-зеленого, потім сірого кольору.

Личинка. Гусениця завдовжки 17-20 мм, від зеленого до сірувато-зеленого кольору, голова бура, блискуча, вкрита рідкими світлими волосинками.

Лялечка жовтувато-коричневого кольору, спина трохи темніша всього тіла. Кремастер дещо сплощений, сосковидної форми, покритий поздовжніми борозенками і обладнаний вісьмома гачковидними щетинками, чотири щетинки розташовані на його вершині і чотири з боків. На сегментах черевця лялечки по два ряди шипиків. Довжина лялечки – 7-13 мм. Кінець черевця витягнутий у вигляді вістря. На стадії лялечки, так само, як і у імаго, відзначається статевий диморфізм. Довжина лялечки самки – 9-13 мм, самця – 5-7 мм.

Гусениці відроджуються наприкінці квітня – на початку травня при сумі ефективних температур 500 °С (нижній поріг +8°С). На півдні України відродження гусениць починається в період висування суцвіть у середньо і пізньостиглих сортів яблуні, а масове – у період відокремлення бутонів. Відродження гусениць триває від 7 до 13 діб.

Завершивши живлення, яке триває 30-40 діб, гусениці заляльковуються в місцях живлення, найчастіше в згорнутих листках. Розвиток лялечки триває 8-12 діб залежно від температурного режиму. Як заляльковування, так і виліт метеликів розтягнутий і триває до двох місяців – з початку червня до кінця липня. Активні метелики в сутінки і вночі при температурі від +15 до +20°C. Відкладання яєць починається через 3-5 діб після вильоту метеликів. Плодючість – у середньому 250 яєць. Відкладені яйця залишаються до весни наступного року. Яйця витримують зниження температури до –27°С, за нижчої температури загибель сягає 90 % через дві доби.