- Українська назва: Несправжньощитівка глодова
- Російська назва: Ложнощитовка боярышниковая
- Латинська назва: Palaeolecanium bituberculatum Targ.
- Ряд: -
- Родина: -
- Пік активності: Червень
Фенологічний календар розвитку
несправжньощитівки глодової (кількість поколінь – 1)
|
Фаза розвитку |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
|
Яйце Личинка Імаго Яйце |
● |
● ‒ |
● ‒ |
‒ |
‒ |
‒ |
‒ |
‒ + |
‒ + |
+ |
+ |
+ |
+ |
+ ● |
+ ● |
+ ● |
+ ● |
+ ● |
+ ● |
+ ● |
● |
Класифікація шкідника – ряд Рівнокрилі
родина Несправжньощитівки
Види, які пошкоджуються – пошкоджує переважно яблуню, але зустрічається також на груші, глоді, сливі, аличі, абрикосі, терну, мушмулі, волоському горісі і ліщині.
Шкодочинна стадія – личинка, імаго.
Тип пошкодження – висмоктування клітинного соку. Висмоктування соків і вплив ферментів слини затримують ріст рослин, спричинюють обпадання листя й генеративних органів, усихання гілок і пагонів. На липких екскрементах, які виділяють комахи, розвиваються сажкові гриби, що покривають листя і гілки чорним нальотом, що погіршує асиміляційну діяльність листкового апарату, пригнічує дерева, знижує їх приріст і врожайність.
Якщо щільність шкідника є надмірною, то це листя стають жовтими та передчасно опадають. Це може призвести до повного висихання дерев.
Кількість поколінь – 1.
Зимуюча стадія – яйця під мертвим висохлим тілом самки.
Заходи захисту від шкідника:
Такі ж як проти несправжньощитівки акацієвої.
Морфологія і біологія розвитку шкідника.
Трапляється в Україні в Лісостеповій і Степовій зоні.
Імаго. Порівняно велика напівкуляста або широкоовальна, сильно опукла комаха з двома парами блискучих світлих горбків, з яких перша пара більша і більш чітко виступає на спинці самки, друга – менш помітна. З боків тіла розташовані 7-8 поперечних реберець. Забарвлення тіла від світло-сірої до коричневої з численними перериваються білими смужками. Довжина тіла самки 5-6, ширина 3-4, товщина 2,2-2,5 мм. Самець малопомітний, червонувато-бурий, з анальними нитками. Щиток, що прикриває німфу, скловидно-білий.
Яйце видовженоовальне, жовтувато-рожеве.
Личинка жовто-помаранчева.
Навесні відроджені личинки виповзають з-під тіла самки і концентруються навколо бруньок, які розпускаються. Потім вони переселяються на молоде листя, де харчуються. Личинки майбутніх самок на початку літа переходять на гілки, а личинки, з яких утворюються самці, залишаються на листках до повного перетворення.
В кінці літа самки приступають до відкладання яєць, що триває до середини осені. Щитки німф самців знаходяться на нижньому боці листків. Кожна самка відкладає до 1100 яєць, з яких виходять личинки і починають харчуватися, висмоктуючи сік з листя і виділяючи велику кількість липких екскрементів.