- Українська назва: Щитівка червона грушева
- Російська назва: Щитовка красная грушевая
- Латинська назва: Epidiaspis leperii Sing.
- Ряд: Рівнокрилі
- Родина: Щитівки
- Пік активності: Травень - Серпень
Фенологічний календар розвитку
щитівки червоної грушевої (кількість поколінь – 1)
| Фаза розвитку | Квітень | Травень | Червень | Липень | Серпень | Вересень | Жовтень | ||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | 1 | 2 | 3 | |
Імаго Яйце Личинка Імаго | + | + | + | + | + ● | + ● ‒ | + ● ‒ | + ● ‒ | ● ‒ | ‒ | ‒ | ‒ + | ‒ + | + | + | + | + | + | + | + | + |
Види, які пошкоджуються – особливо значної шкоди завдає груші. Може пошкоджувати яблуню, сливу, вишню, черешню, персик, абрикос, волоський горіх, мигдаль.
Шкодочинна стадія – личинка, імаго.
Тип пошкодження – личинки та імаго висмоктують сік із стовбурів, гілок і плодів. При масовому розмноженні щитівки на стовбурах, гілках і пагонах утворюються багатошарові колонії. У місцях посиленого смоктання порушується нормальний рух соку, омертвляється луб, що супроводжується появою різних наростів, викривленням гілок та їх відмиранням. Нерідко настає загибель дерев. Різко знижується кількість і якість урожаю плодів.
Кількість поколінь – 1.
Зимуюча стадія – запліднені самки, іноді личинки другого віку, на корі гілок і стовбурів.
Умови, які не сприяють розвитку шкідника – згубною для комахи є температура до -12…-14°C на добу. Відмирання зимуючих особин досягає 40%.
Заходи захисту від шкідника:
Хімічні. При перевищенні економічного порогу шкодочинності: в осередках 2-3 балів зараження (0,5 личинки на 1 м гілки до розпускання бруньок і 2-3 % заселення плодів) рано навесні по сплячих бруньках за середньодобової температури повітря не нижче +4°С – обприскування-промивання дерев інсектицидами та обприскування у період відродження личинок-бродяжок.
Морфологія і біологія розвитку шкідника.
Трапляється у південних районах України.
Імаго. Самка до 1 мм завдовжки, широкогрушоподібна, рожева або м’ясно-червона; щиток до 1,5 мм, круглий, сірий; линяльні шкірки яскраво-коричневі, розміщені в центрі щитка або біля його краю. Самець – 0,7 мм, безкрилий, коричнево-оранжевий, з чітким поділом тіла на голову, груди й черевце, вусики 8-9-ти членикові; щиток німф самця довгастий, сірий.
Яйце розміром 0,25 мм, видовженоовальне, спочатку біле, пізніше – рожеве.
Личинка. Личинка першого віку завдовжки 0,33 мм, червонувато-рожева; личинка другого віку – 0,6 мм, за формою тіла і забарвленням нагадує самку.
Після цвітіння груші самки починають відкладання яєць, яке триває впродовж двох місяців. Плодючість – 40-50 яєць. По завершенні відкладання самка гине. Ембріональний розвиток завершується за 7-20 діб. Оскільки яйця дозрівають в різний час, тривалість періоду відкладання яєць продовжується на два місяці, доходячи до максимуму в червні.
Відродження личинок відбувається наприкінці травня – на початку червня. Відроджені личинки кілька годин бувають рухливі, після чого присмоктуються до кори в безпосередній близькості або під материнським щитком і розвиваються впродовж двох місяців. Личинки самок ховаються від сонячного світла. Личинки самців частіше знаходяться на нижньому боці гілок, пагонів і плодів. Личинки самок линяють двічі, личинки самців – тричі.
Наприкінці липня – на початку серпня з’являються самки і самці. Співвідношення самців і самок – 1 : 3. У серпні, після спарювання, самці гинуть. Запліднені самки залишаються до весни. При цьому розвиток в зимову діапаузу не припиняється, а сповільнюється в умовах низьких температур. Іноді залишається на зимівлю також частина личинок другого віку, що не завершили розвиток.