- Українська назва: Скосар малий чорний
- Російська назва: Скосарь малый черный
- Латинська назва: Otiorhynchus ovatus L.
- Ряд: Твердокрилі
- Родина: Довгоносики
- Пік активності: Червень - Жовтень
Фенологічний календар розвитку
скосаря малого чорного (кількість поколінь – 1 за два роки)
|
Фаза розвитку |
Квітень |
Травень |
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
Жовтень |
||||||||||||||
|
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
1 |
2 |
3 |
|
|
Імаго Яйце Личинка 1-го року Личинка 2-го року Лялечка Імаго |
+ ─ |
+ ─ |
+ ─ |
+ ─ |
+ ─ |
+ ─ |
+ ● ─ |
+ ● ─ ─ |
+ ● ─ ─ |
● ─ ─ |
─ ─ |
─ ─ |
─ ─ |
─ ─ |
─ ─ 0 |
─ ─ 0 |
─ ─ 0 + |
─ ─ 0 + |
─ ─ 0 + |
─ + |
─ + |
Види, які пошкоджуються – багатоїдний шкідник. Імаго живиться суницею, малиною, плодовими деревами, виноградом, буряком, хвоєю ялини. Личинки пошкоджують коріння молодих хвойних дерев, суниці, малини, багатьох трав'янистих і чагарникових рослин.
Шкодочинна стадія – личинка, імаго (самки).
Тип пошкодження – імаго живляться корою, хвоєю, листям, обгризаючи листки з країв. Харчуючись корою дерев, наносять кільцеві пошкодження стовбура. Це призводить до загибелі молодих рослин. Личинка харчується корінням дерев і чагарників хвойних і листяних порід, трав'янистих рослин, зокрема, суниці. Дрібні корінці знищуються повністю, з великих обгризає кору.
Кількість поколінь – 1 за два роки.
Зимуюча стадія – імаго в підстилці або імаго в лялечкових колисках в ґрунті; личинки в ґрунті на глибині 15-30 см.
Заходи захисту від шкідника:
1. Агротехнічні. Дотримання правильної сівозміни й просторова ізоляція нових посадок від старих насаджень не менш як на 500 м. Осіння оранка ґрунту.
2. Хімічні. При чисельності, що перевищує 2-3 жуки на 10 рослин, – обприскування суниці інсектицидами до цвітіння.
Морфологія і біологія розвитку шкідника.
В Україні поширений у Лісостепу та на Поліссі.
Імаго. Довжина тіла жука 5 мм. Покрови темно-бурі або чорні, блискучі. Головотрубка товста, коротка. Ноги і вусики червонувато-бурі. Передньоспинка покрита грубими точками, які поблизу середини зливаються в борозенки. Надкрила широкі, яйцевидні, зрощені, покриті точковими борозенками і короткими сірими волосками. Крила відсутні. Самці не виявлені. Розмноження партеногенетичне.
Яйце округле, довжина 0,55 мм, ширина 0,4 мм. Покрови на початку розвитку білі, пізніше коричневі.
Личинка довжиною 6 мм, волосиста, біла. Тіло серповидно вигнуте. Голова жовтувата.
Лялечка відкрита, нагадує імаго і має слабко виражені зачатки головотрубки, ніг і крил. Крім того, є два відростки на задньому кінці тіла.
Навесні жуки з'являються в квітні-травні. Харчуються жуки в сутінках. Днем ховаються в укриття. Тривалість життя дорослої жука 70 днів.
Розмноження партеногенетичне. У червні жуки приступають до відкладання яєць, розміщуючи їх в ґрунті поряд з кормовими рослинами. Плодючість – 50 шт. Ембріональний розвиток триває від 7 до 14 днів. Тривалість розвитку личинки близько 7 місяців.
Навесні личинки пробуджуються в період цвітіння ефемерів та продовжують харчуватися корінням.
Заляльковування проходить в кінці літа і восени. Стадія лялечки триває протягом 21-24 діб.
Частина молодих жуків виходить на поверхню в кінці літа, недовгий час харчується, а потім йде в підстилку на зимівлю. Жуки, які відродилися в більш пізні терміни залишаються зимувати в лялечкових колисках.