Особливі відмітки, як розпізнати - Являє собою кущик кулястої форми, що досягає 20-120 см в діаметрі та висотою 20-60 см. Складається з розгалуженим дерев'янистих гілок зеленувато-жовтого кольору. Корені омели вростають вглибину рослини-живителя за допомогою спеціальних присосок.
Небезпечний для культур - Омела біла паразитує в основному на листяних деревах (тополя, клен, береза, верба, липа, дуб, в'яз, груша, яблуня). Рідше зустрічається на хвойних породах.
Тип ураження - Напівпаразит. До рослин-живителів кріпиться за допомогою присосок — гаусторій та проростає вглибину деревини.
Шкідливість - Частину поживних речовин, необхідних для розвитку, омела отримує самостійно за рахунок фотосинтезу. Інтенсивно поглинає вологу з рослини-живителя, чим призводить до розрідження крони, сповільнення росту ураженого дерева, а також до втрати естетичного вигляду. Дерева з незначним ураженням живуть дуже довго, тоді як широке розростання омели призводить до всихання верхівки, а пізніше і цілого дерева. Втрата поживних речовин призводить до зменшення листя на 18% та на 40-60% приросту пагонів. Омела знижує кількість врожаю, а сильно уражені дерева повністю припиняють плодоносити.
Поширення - Широко розповсюджена на Поліссі та в Лісостеповій зоні. На півночі Степу та в Криму трапляється рідко.
Важливо - Ураження паразитом значно скорочує середній термін життя дерева, тому вимагає запровадження ефективних заходів щодо боротьби з паразитом.
Механічні засоби захисту - Гарантованим заходом боротьби є санітарна обрізка уражених гілок на великих відстанях від рослини-паразита. Слід пам'ятати, що просте обламування гілок омели є неефективним, адже з ризоїдів відразу починають розвиватися декілька інших, бокових, кущів. Якщо кількість вражених гілок значна, доцільно вдаватися до такого заходу, як омолоджувальне обрізання дерева або топінг).
